воскресенье, 21 февраля 2016 г.

Маргиналов-поцреотов поддерживают экс-регионалы.






Честно скажу: слушал сегодня на Коханивского и ловил себя на мысли: чи дурне, чи куплене з потрохами? Весь этот провокационный маргинес - абсолютно не патриоты. Вести себя методами средневековых неандертальцев для эфира московитов и для отвращения Европы могут только провокаторы на содержании. Потом будут мычать, мол, #патріотівсаджають. Как по мне - таких поцреотов гнать в кацапию пора взашей. Нам не по пути с бандитскими методами гопников, обмотанными украинской символикой. Люди вышли и гибли на Майдане за европейские стандарты, культуру и принципы, а не за кацапизм. 



Волонтерская помощь армии, український волонтерський рух.


Ну що ж, вітаю всіх "полум'яних мульти-пульти революціонерів". тепер у них є нове видатне обличчя їхнього руху. Зараз на 112-му Інна Германівна Богословська прославляє новий і чесний рух проти "бандитської окупаційної влади". Я все ж думав, що вона трохи розумніша. Договорилася до абсолютного маразму. Мало того, що двома руками за всю ту таку близьку серцям російських стратегів дурість, але ще й від себе надодавала. Виявляється там представники всього народу України, "всі командири бойових частин та добровольчих батальйонів проголосили створення нової революційної організації", акція з биттям вікон та погромами банків - це всього лише "флешмоб і невинне нагадування владі" і море іншого маразму.
Оскільки Інна Германівна засиділася без діла, то тепер це "ліцо" буде дуже активно проповідувати нову, але вже таку рідно їй ідеологію погромів та ненависті. Усе стало на свої місця. Свій до свого по своє!
От тільки спершу задумався, а чого це її так раптово понесло? А потім згадав якесь її дуже давнє й доволі вульгарне інтерв'ю, де вона сповіщала, що коли вперше прийшла у Верховну Раду, то "зразу відчула насичений запах чоловічої сперми". Ноу комент...

Технология Ванна в ванне. Наливная ванна. Эмалировка и реставрация ванн, ремонт ванной, лучшая цена и гарантия по восстановлению эмали.


А тепер стосовно того, що було в попередньому дописі, але вже без емоцій та іронії, але з детальнішим аналізом. Богословська співає дифірамби дебоширам і погромникам та максимально їх підтримує. В чому причина? Я з цього приводу в'їдливо зіронізував. Але, якщо серйозно, то Інна, як там її всі демократи в Раді називали - Гебельсівна, ніколи не була людиною самостійною. Останні надцять років вона була абсолютно контрольована Віктором Пінчуком і йшла в якісь політсили та покидала їх скандально, когось любила, а когось проклинала тільки тоді, коли це було потрібно Пінчуку. З цим пов'язана її участь у кількох політичних проектах тестя Пінчука Кучми. Коли у Пінчука виникали проблеми з Азаровим (ще ніби головою податкової), вона ввела термін "азаровщина". Саме тому, що Пінчук робив певні ставки, вона так активно підтримала в 2004-му Ющенка, а Януковича першою назвала "бандюковичем". Згадайте: саме тоді відбувся знаменитий прихід Віктора Пінчука та його Олени Франчук на помаранчевий майдан і братання з протестувальниками. Коли Тимошенко розкрутила тему реприватизації, в тому числі Криворіжсталі, вона заклеймила Юлію останніми словами й навіть через це відійшла від Ющенка, який тоді не став противитися цій ініціативі. А коли реприватизація таки відбулася, вона перейшла до Януковича і там стала однією з найактивніших його активісток. Пінчук у той час вибудовував дуже тісні стосунки з ПР та допомагав матеріально. Але коли Янукович почав переговори з Юлею про об'єднання їхніх сил у єдину команду, Пінчук порвав з ним відносини, а Інна Германівна стрімголов покинула партію регіонів і стала запекло воювати проти вчорашнього кумира. Але конфлікт протривав недовго - Льовочкін переконав януковича розірвати альянс з Юлею (аж двічі, бо був ще рецидив весною 2009-го), Пінчук почав шукати стежку до відновлення контактів, особливо після перемоги Януковича на президентських виборах. А Інна Германівна трошки побула серед ініціаторів створення нової депутатської групи "Реформи заради майбутнього (однак у неї не вступила, бо спершу ініціатори, а потім і сама група хоча й числилися пропрезидентською силою, але далеко не на 100% і часто викликали дуже навіть сильне невдоволення на троні. Інна Германівна знову тріумфально ввійшла в Партію регіонів і абсолютно неприховано відстоювала в ній інтереси Віктора Пінчука, а всіх його та Януковича противників громила так пристрасно, аж матері регіонали морщилися.
Так само вона радісно пішла з ПР на вибори 2012, бо союз Януковича й Пінчука був тоді міцним та непорушним.
Але настала осінь 2013-го... А Віктор Пінчук мав дуже, ну дуже-дуже хороші стосунки в США, до того ж на найвищому рівні. Чи там щось пояснили та попросили, чи сам усе носом відчув, але раптом його ЗМІ стали міняти тенденцію, а він сам - ізолюватися від Януковича. Автоматично Інна Германівна після першого побиття студентів гучно прощається з ПР і приходить на Майдан... А Віктор Пінчук остаточно й дуже завбачливо рве відносини з Януковичем.

Мы делаем качественный ремонт быстро, профессионально и дешево.

А тепер скажіть мені - може я щось пропустив, може Інна Германівна розірвала свої партнерські стосунки з Віктором Пінчуком? Я про це нічого не знаю. Останнім часом вона не була аж надто активною, а коли появлялася на екранах то утримувалася від усяких крайнощів. Я не можу виключати, що Віктор Пінчук міг її відкинути (хоча, з якої б то причини?), але повністю відкидаю думку, що вона могла піти сама, це ж її головна професія, заробіток та життєве кредо - бути людиною Пінчука.
Але якщо розриву між ними таки не відбулося, то напрошуються сумні висновки - олігархічна війна вже з чотирьох боків. Порошенко розпочав свою політику деолігархізації відразу на трьох фронтах: проти Коломойського, Ахметова та Фірташа. Фірташ зміг відповісти лише інформаційною контратакою (з Австрії та ще й у підвішеному стані воно якось незручно); Ахметов уже навіть шахтарів привіз до Києва та пробував трохи тиснути силою, а трохи через економічно-енергетичні важелі. Обоє вже неначе програли й майже змирилися з цим. Коломойський затіяв повномасштабну війну на всіх напрямках. Покищо війна йде зі змінним успіхом, сам ігор Валерійович відчув присмак програшу й остаточно повернувся додому - на береги Женевського озера. Є дуже незначні ознаки того, що, принаймні, поглиблювати конфлікт він не спішить. Активні бойові дії ведуть соратники-корбанівці з усяким семенченками, соболєвими, парасюками. Ну їм то відступати нікуди.
І от тепер, коли наче б то мала завершитися відкрита антиолігархічна війна й перейти в стадію поступової деолігархізації, на сцену, імовірно, виходить четвертий член "великого квартету олігархів". Чому, для чого? Ще невідомо, оскільки сам факт нападу досі не підтверджений, але є якісь маленькі дрібнички, як наприклад, дуже болісні удари по Порошенку, здійснені в парі американських видань якраз під відставку Абромавічюса. а це ж класичний метод війни Пінчука - починати з артпідготовки в американській пресі, де в нього старі й хороші контакти (такі приклади вже були й не раз, Юля, мабуть, досі пригадує, як це неприємно.
Матеріальну підставу цієї зацікавленості Пінчука у "виході на стежку війни" я поки не прораховую. Він не підпадав під відсторонення олігархів від держвласності, бо ще за Кучми засвоїв правило: "не управляти, а вигідно приватизувати". Були якісь чутки про можливі проблеми з Укррудпромом, але далі пліток справа не пішла... Може вирішив поблефувати й піти ва-банк? І вибити під себе якісь особливі пільгові права та привілеї напередодні великої приватизації? Він може розраховувати на серйозну підтримку серед західних, особливо американських лобістських груп (от вам і виступи американського посла, і "глибока стурбованість" ряду інших дипломатів), а це вже важка артилерія...
Покищо все це припущення й теоретизування, але якщо все це виявиться правдою, то ситуація буде неприємна. Бо Ахметов міг опиратися на шахтарів чи ті політсили, які нині не в фаворі; Коломойський уже втягнув у свої інтриги деякі групи, пов'язані з реальним АТО, але й ті мали хоч якусь межу свавілля в голові. А тут ми бачимо на авансцені найвідвертіших бандитів і відморозків. Звичайно, їх потім спишуть в утиль, але зараз вони таки багато біди можуть натворити. Там у тіні й реальні вбивці, і люди, близькі до проросійського терориста "Лєсніка" й купа всякої бандоти, яку ми ще не розгледіли... І все це зі спонсором мільярдером!
Ох як мені хочеться, щоб я виявився неправим, ох як шалено хочу помилятися...

Олег Леусенко (oleg_leusenko )

==============================
Для тех кто хочет революции и смены власти, скоро в Харькове и далее по всей почти Украине...





Декоративное оформление стен вашего дома.


Интернет реклама УБС